Метою цього дослідження є аналіз підходів різних країн до цих питань та вивчення варіативності моделей політики. Так, ветеранські політики країн, що були розглянуті в цій записці, відрізняються залежно від їхнього політичного керівництва, соціального контексту, історії збройних конфліктів.
Соціальна політика в контексті допомоги ветеранам відіграє критичну роль у забезпеченні їхнього добробуту та інтеграції в цивільне життя після служби. Однак її інструменти та підходи залежать від багатьох факторів контексту конкретної держави. Наприклад, у країнах з розвиненою системою державного добробуту, як Данія, соціальні послуги, доступні всім громадянам, автоматично поширюються і на ветеранів, тоді як країни з більш специфічними історичними та соціальними контекстами, такі як Хорватія та Ізраїль, розробляють цільові програми для адресації унікальних викликів, з якими стикаються їхні ветерани.
Ця аналітична записка також підкреслює важливість адаптації систем підтримки під індивідуальні потреби ветеранів, а також необхідність інтеграції різноманітних служб та ресурсів для забезпечення комплексного підходу. Тож дослідження підкреслює важливість інтеграції служб медичного забезпечення, соціального захисту та допомоги в працевлаштуванні для створення всебічної системи підтримки.