Усі військовополонені мають бути звільнені. Відкритий лист до глобального громадянського суспільства

13.06.2024

Ми, що нижче підписалися, робимо цей заклик у світлі Глобального саміту миру й
Української формули миру. Ми б’ємо на сполох з приводу порушень прав людини, з якими
стикаються українці та українки, утримувані у неволі Росією – як військовополонені, так і
цивільні заручники. Ми закликаємо всі сторони дотримуватися своїх зобов’язань щодо
міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ), аби
захистити цивільних і тих осіб, які більше не беруть участі в бойових діях, включно з
військовополоненими.

Ми нагадуємо, що люди народжуються вільними і рівними у гідності та правах (ЗДПЛ, ст.
1), ніхто не повинен зазнавати катувань (ЗДПЛ, ст. 5), і жодні виключні обставини не
можуть бути виправданням катувань (Конвенція проти катувань та інших жорстоких,
нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, ст. 2).
Заборона катувань визнана абсолютною в загальному міжнародному праві.
Цілком в рамках МГП і МППЛ, ми закликаємо:

  1. Терміново звільнити українських бранців, яких утримує Росія з 2014 року, а
    саме:

    a. Цивільних заручників та дітей, яких примусово перемістили, затримали чи
    переселили. Згідно з МППЛ, ніхто не може бути затриманий свавільно (без
    законної підстави). Примусові переселення та депортації заборонені статтею
    49 Четвертої Женевської конвенції.

    b. Військовополонених:
    i. Усі військовополонені, які є важкопораненими чи важкохворими,
    чи чиє ментальне або фізичне здоров’я під загрозою через
    полон, мають бути репатрійовані в Україну чи госпіталізовані в
    нейтральній країні, що гарантовано ст. 109–110 Третьої Женевської
    конвенції. Наявні свідчення та дослідження вказують на те, що самі
    життя і здоров’я бранців цілком можуть бути під загрозою через
    умови російського полону. Усі бранці, яким загрожують
    нелюдські умови полону, мають бути звільнені, відповідно до
    згаданої конвенції і таких інструментів як змішані медичні комісії
    (ст. 112, вже створені в Україні).
    ii. Міжнародне право має бути дотриманим. Загарбницька війна Росії
    мусить скінчитися. Щойно зупиняться активні бойові дії, усі
    військовополонені мають бути звільнені та репатрійовані без
    затримок. Вкрай важливо, аби усі підозрювані у воєнних злочинах та
    інших серйозних порушеннях прав людини були притягнуті до
    відповідальності, а злочини проти міжнародного права не лишилися
    безкарними. Потрібно розірвати коло безкарності у повній
    відповідності до міжнародного права.
  2. Права усіх українських бранців мають бути дотримані аж до моменту їхнього
    звільнення. Як випливає з Третьої Женевської конвенції, права
    військовополонених включають, але не обмежуються, такими: гуманне поводження
    (ст. 13), належні умови розміщення (ст. 25), якість і кількість харчування (ст. 26),
    медична допомога (ст. 30), право надсилати і одержувати кореспонденцію (ст. 71)
    та одержувати посилки (ст. 72-74). Задля дотримання цих прав, ми закликаємо до
    безперешкодного доступу незалежних гуманітарних організацій, які діють в Росії та
    на окупованій території України, аби слідкувати за поводженням з
    військовополоненими (ст. 125). Як випливає з Четвертої Женевської конвенції,
    цивільні заручники, «обвинувачені в скоєнні злочину», також мають право на
    отримання медичної допомоги, на належні умови розміщення та на інші форми
    підтримки, а також вони мають утримуватися в межах окупованої території (ст. 76).
    Свавільне утримування цивільних осіб неприпустиме з позиції міжнародного права,
    тож вони мають бути беззастережно звільнені. Утім, до моменту звільнення
    цивільних заручників, їхні права та гідність мають бути захищені, включно з
    абсолютною забороною жорстокого поводження, незалежно від того, їх утримують
    свавільно чи ні.

    Добиваючись завершення російської агресії, ми маємо визнати, що справедливим і стійким мир може бути лише тоді, коли він постане на основі справедливості, правосуддя і репарацій для жертв та притягнення до відповідальності винуватців. Ми повинні працювати над тим майбутнім, де права людини переважатимуть над несправедливістю.

    Ми повинні бути об’єднані у нашому прагненні до справедливості та правосуддя, закликаючи до відповідальності і пересвідчуючись у тому, що ніхто не буде забутим.

    Amnesty International в Україні
    Адвокати ЗСУ ГО "Інститут масової інформації"
    Жіночий ветеранський рух
    Коаліція об'єднань родин зниклих і полонених українських захисників "SAVE UKRAINIAN PRISONERS OF WAR"
    Правозахисний центр для військових "Принцип"
    Українська Гельсінська Спілка з Прав Людини
    Українське товариство в Швейцарії Українська
    Феміністична Мережа за Свободу і Демократію Центр громадянських свобод

Скопійовано!